Словарь української мови (1924)/доступний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доступний
Берлін: Українське слово, 1924

Доступни́й, а́, е́. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. II. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.