Словарь української мови (1924)/дострибувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дострибувати
Берлін: Українське слово, 1924

Достри́бувати, бую, єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, ба́ю, єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, бну́, не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.