Словарь української мови (1924)/достойно
| ◀ достойність | Словарь української мови Д достойно |
достотній ▶ |
|
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
| ◀ достойність | Словарь української мови Борис Грінченко Д достойно |
достотній ▶ |
|
Словарь української мови — Д
достойно
Борис Грінченко
1924
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.