Словарь української мови (1924)/достерігати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
достерігати
Берлін: Українське слово, 1924

Достеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. достере́гти́, режу́, же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. НВолын. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. НВолын. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.