Словарь української мови (1924)/достатнє

by Борис Грінченко

◀ достатечність

Словарь української мови Борис Грінченко Д достатнє

достатній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Доста́тнє, —ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. НВолын. у.