Словарь української мови (1924)/доспілий
◀ доспівувати | Словарь української мови Д доспілий |
доспіти ▶ |
|
Доспі́лий, а, е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
◀ доспівувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д доспілий |
доспіти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доспілий
Борис Грінченко
1924
Доспі́лий, а, е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.