Словарь української мови (1924)/доспівати

by Борис Грінченко

◀ доспати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доспівати

доспівувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Доспіва́ти. См. Доспівувати.

II. Доспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. доспі́ти, пі́ю, єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).