Словарь української мови (1924)/доскочистий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доскочистий
Берлін: Українське слово, 1924

Доско́чистий, а, е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.