Словарь української мови (1924)/доситішати
| ◀ досита | Словарь української мови Д доситішати |
досить ▶ |
|
Доситі́шати, шаю, єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
| ◀ досита | Словарь української мови Борис Грінченко Д доситішати |
досить ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доситішати
Борис Грінченко
1924
Доситі́шати, шаю, єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.