Словарь української мови (1924)/досипати

by Борис Грінченко

◀ досипання

Словарь української мови Борис Грінченко Д досипати

досипатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Досипа́ти, па́ю, єш, сов. в. доси́пати, плю́, плеш, гл. Досыпать, досыпать. Досип мішка, щоб повний був. Харьк.

II. Досипа́ти, па́ю, єш, сов. в. доспа́ти, плю́, пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Нп. Млр. л. сб. 277. Доспав до обід.