Словарь української мови (1924)/досаждати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досаждати
Берлін: Українське слово, 1924

Досажда́ти, да́ю, єш, сов. в. досади́ти, джу́, ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. „Так чим же я вам досадив?“ ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.