Словарь української мови (1924)/допізна
| ◀ допівзруйнований | Словарь української мови Д допізна |
допікати ▶ |
|
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
| ◀ допівзруйнований | Словарь української мови Борис Грінченко Д допізна |
допікати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допізна
Борис Грінченко
1924
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.