Словарь української мови (1924)/допрік
◀ допрівати | Словарь української мови Д допрік |
допрікати ▶ |
|
Допрік, ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. II. 144.
◀ допрівати | Словарь української мови Борис Грінченко Д допрік |
допрікати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допрік
Борис Грінченко
1924
Допрік, ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. II. 144.