Словарь української мови (1924)/доповчити
◀ доповнятися | Словарь української мови Д доповчити |
допоки ▶ |
|
Допо́вчити, чу, чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
◀ доповнятися | Словарь української мови Борис Грінченко Д доповчити |
допоки ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доповчити
Борис Грінченко
1924
Допо́вчити, чу, чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.