Словарь української мови (1924)/допливати
| ◀ доплив | Словарь української мови Д допливати |
доплигувати ▶ |
|
Доплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, пливу́, ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.