Словарь української мови (1924)/допитливий
| ◀ допитки | Словарь української мови Д допитливий |
допитливо ▶ |
|
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
| ◀ допитки | Словарь української мови Борис Грінченко Д допитливий |
допитливо ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допитливий
Борис Грінченко
1924
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.