Словарь української мови (1924)/допилювати
| ◀ допильновувати | Словарь української мови Д допилювати |
допинання ▶ |
|
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.
| ◀ допильновувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д допилювати |
допинання ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допилювати
Борис Грінченко
1924
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.