Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доперати
Берлін: Українське слово, 1924

Допе́рати, ра́ю, єш, сов. в. допе́рти, пру́, ре́ш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.