Словарь української мови (1924)/донець
| ◀ донехочу | Словарь української мови Д донець |
донечка ▶ |
|
Доне́ць, нця́, м. Донской козакъ. Лавр. 145. Ум. До́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952.