Словарь української мови (1924)/домочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Домо́чувати, чую, єш, сов. в. домочи́ти, чу́, чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.