Словарь української мови (1924)/долів

by Борис Грінченко

◀ долі

Словарь української мови Борис Грінченко Д долів

долівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Долі́в, нар. 1) На землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. I. 1.