Словарь української мови (1924)/долупити

< Словарь української мови (1924)

◀ долупатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долупити

долупитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Долупи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/долупити&oldid=641945