Словарь української мови (1924)/долупати

by Борис Грінченко

◀ долузати

Словарь української мови Борис Грінченко Д долупати

долупатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Долупа́ти, па́ю, єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.