Словарь української мови (1924)/доладній

by Борис Грінченко

◀ доладне

Словарь української мови Борис Грінченко Д доладній

доладно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дола́дній, я, є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.