Словарь української мови (1924)/докінчити
◀ докінчати | Словарь української мови Д докінчити |
докінчувати ▶ |
|
Докінчи́ти. См. Докінчувати.
◀ докінчати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докінчити |
докінчувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докінчити
Борис Грінченко
1924
Докінчи́ти. См. Докінчувати.