Словарь української мови (1924)/докурити
| ◀ докупувати | Словарь української мови Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Докури́ти, ся. См. Докурювати, ся.
| ◀ докупувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докурити
Борис Грінченко
1924
Докури́ти, ся. См. Докурювати, ся.