Словарь української мови (1924)/докуватися
◀ докувати | Словарь української мови Д докуватися |
докуди ▶ |
|
Докува́тися, кую́ся, є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
◀ докувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докуватися |
докуди ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докуватися
Борис Грінченко
1924
Докува́тися, кую́ся, є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.