Словарь української мови (1924)/докопувати
◀ докопати | Словарь української мови Д докопувати |
докопуватися ▶ |
|
Доко́пувати, пую, єш, сов. в. докопа́ти, па́ю, єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
◀ докопати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докопувати |
докопуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докопувати
Борис Грінченко
1924
Доко́пувати, пую, єш, сов. в. докопа́ти, па́ю, єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.