Словарь української мови (1924)/доколювати
| ◀ доколоти | Словарь української мови Д доколювати |
доколюватися ▶ |
|
Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.
| ◀ доколоти | Словарь української мови Борис Грінченко Д доколювати |
доколюватися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доколювати
Борис Грінченко
1924
Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.