Словарь української мови (1924)/доколишній
◀ доколи | Словарь української мови Д доколишній |
доколінниці ▶ |
|
Доколи́шній, я, є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
◀ доколи | Словарь української мови Борис Грінченко Д доколишній |
доколінниці ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доколишній
Борис Грінченко
1924
Доколи́шній, я, є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.