Словарь української мови (1924)/дозімувати

by Борис Грінченко

◀ дозиратися

Словарь української мови Борис Грінченко Д дозімувати

дозір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дозімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна. Грин. II. 208.