Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дозвілля
Берлін: Українське слово, 1924

Дозві́лля, ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.