Словарь української мови (1924)/додибувати
| ◀ додибатися | Словарь української мови Д додибувати |
додивлятися ▶ |
|
Доди́бувати, бую, єш, сов. в. доди́бати, баю, єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.
| ◀ додибатися | Словарь української мови Борис Грінченко Д додибувати |
додивлятися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
додибувати
Борис Грінченко
1924
Доди́бувати, бую, єш, сов. в. доди́бати, баю, єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.