Словарь української мови (1924)/догуркуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догуркуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Догу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. догу́ркатися, каюся, єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується. Лавр. 26.