Словарь української мови (1924)/догукатися
| ◀ догрякатися | Словарь української мови Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Кіев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.
| ◀ догрякатися | Словарь української мови Борис Грінченко Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
догукатися
Борис Грінченко
1924
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Кіев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.