Словарь української мови (1924)/догрібати

by Борис Грінченко

◀ догребти

Словарь української мови Борис Грінченко Д догрібати

догрібатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.