Словарь української мови (1924)/догодовувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догодовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Догодо́вувати, вую, єш, сов. в. догодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. Ном. № 432. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356.