Словарь української мови (1924)/догадливий
◀ догадка | Словарь української мови Д догадливий |
догадочка ▶ |
|
Дога́дливий, а, е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.