Словарь української мови (1924)/довідно
| ◀ довідний | Словарь української мови Д довідно |
довідувати ▶ |
|
Дові́дно, дові́дне, нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Каменец. у.
| ◀ довідний | Словарь української мови Борис Грінченко Д довідно |
довідувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довідно
Борис Грінченко
1924
Дові́дно, дові́дне, нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Каменец. у.