Словарь української мови (1924)/доводливо
◀ доводливість | Словарь української мови Д доводливо |
доводний ▶ |
|
Дово́дливо, нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
◀ доводливість | Словарь української мови Борис Грінченко Д доводливо |
доводний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доводливо
Борис Грінченко
1924
Дово́дливо, нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.