Словарь української мови (1924)/довгомудів

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгомудів
Берлін: Українське слово, 1924

Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.