Словарь української мови (1924)/довгогривець

by Борис Грінченко

◀ довгов'язий

Словарь української мови Борис Грінченко Д довгогривець

довгогривий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Довгогри́вець, вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.