Словарь української мови (1924)/довг
◀ довбун | Словарь української мови Д довг |
довгавий ▶ |
|
Довг, гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
◀ довбун | Словарь української мови Борис Грінченко Д довг |
довгавий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довг
Борис Грінченко
1924
Довг, гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.