Словарь української мови (1924)/довбом
| ◀ довбняк | Словарь української мови Д довбом |
довбти ▶ |
|
До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
| ◀ довбняк | Словарь української мови Борис Грінченко Д довбом |
довбти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довбом
Борис Грінченко
1924
До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.