Словарь української мови (1924)/довбиш
| ◀ довбешка | Словарь української мови Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
До́вбиш, ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
| ◀ довбешка | Словарь української мови Борис Грінченко Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довбиш
Борис Грінченко
1924
До́вбиш, ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.