Словарь української мови (1924)/довадно
◀ довадний | Словарь української мови Д довадно |
доважити ▶ |
|
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
◀ довадний | Словарь української мови Борис Грінченко Д довадно |
доважити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довадно
Борис Грінченко
1924
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.