Словарь української мови (1924)/дов'язувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дов'язувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дов'я́зувати, зую, єш, сов. в. дов'яза́ти, жу, жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.