Словарь української мови (1924)/добріти
◀ добрість | Словарь української мови Д добріти |
добрішати ▶ |
|
Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
◀ добрість | Словарь української мови Борис Грінченко Д добріти |
добрішати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добріти
Борис Грінченко
1924
Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.