Словарь української мови (1924)/добротворець
◀ доброта | Словарь української мови Д добротворець |
добротливий ▶ |
|
Добротво́рець, рця, м. Благодѣтель.
◀ доброта | Словарь української мови Борис Грінченко Д добротворець |
добротливий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добротворець
Борис Грінченко
1924
Добротво́рець, рця, м. Благодѣтель.