Словарь української мови (1924)/добровільно
◀ добровільний | Словарь української мови Д добровільно |
доброгласний ▶ |
|
Доброві́льно, нар. Доброжелательно.
◀ добровільний | Словарь української мови Борис Грінченко Д добровільно |
доброгласний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добровільно
Борис Грінченко
1924
Доброві́льно, нар. Доброжелательно.